Дітей непросто у житті ростити,

Непередбачуваний світ летить…

Батькам дітей навчити треба вміти

В нім праведно й не віртуально жить.

І бути чесним, жити справедливо,

Нести в душі чарівність, сонця цвіт,

Великої любові світле диво,

І світлим та натхненним йти у світ.

Це нелегке завдання, зрозуміло,

Але — це діти, ви для них батьки.

Дітей виховувати треба вміло

І вийде все, старанням завдяки.

Як сонце в їхні душі закладете

І доброту, та радісний політ.

Тоді своїх дітей не підведете,

Вони достойними підуть у світ.

Вам соромно за них тоді не буде,

Бо діти з честю всі шляхи пройдуть.

Їх будуть цінувати добрі люди,

Вони вам першим руку подадуть.

Бо виховання йде від мами й тата,

Й тих цінностей, що в душі закладуть.

Любові ж не буває забагато —

Вони з цим багажем в життя підуть.

І будуть випромінювати світло,

Тепло, любов, турботу, доброту…

Щоб все життя навколо них розквітло,

То ж пам’ятайте істину просту

І прикладом для донечки і сина

Ви будьте завжди в щасті і біді.

До всіх батьків вимога ця єдина,

І поки ще пташата у гнізді,

Любіть їх щиро, ніжно і натхненно,

Даруйте добрість, всю красу Землі.

Бо діти — диво, світле, сокровенне,

Вони ще ваші, поки ще малі…

А підростуть — у них свої стежини,

Свої ідеї, мрії і путі.

Але батьки для кожної людини

Найважливіші в їхньому житті.

Н.Красоткіна