Цьова Ліна Миколаївна Кваліфікація: Спеціаліст вищої категорії Освіта: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, психолог, 2007 рік закінчення Має авторські програми "Корекція дитячої тривожності методами психогімнастики та арт-терапії" та "Слово до слова - вийде розмова"

Пріоритетний напрям роботи: психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами у дошкільному закладі

Тема досвіду роботи: "Роль практичного психолога ЗДО у впровадженні інклюзії у освітній процес"

Шановні батьки та педагоги!

На час карантину практичний психолог працює дистанційно. Ви маєте змогу отримати психологічну консультацію online у зручний для Вас час. Для цього перейдіть, будь-ласка, за посиланням.

Психологічна консультація online

Запрошую вас на індивідуальні консультації зі складних проблем навчання і виховання дітей

батьки щочетверга 15.00-17.00

педагоги щосереди 12.30-13.30 та щоп’ятниці12.30-13.30

Ви зможете отримати кваліфіковані відповіді та поради на наступні запитання:

• Консультація з питань навчання і виховання дитини;

• Психологічна підготовка дитини до шкільного навчання;

• Допомога "новеньким" у адаптації до дитячого садка;

• Розвиток інтелектуальної та емоційної сфери дитини;

• Корекція негативних рис.

Уповноважена особа у випадках виявлення фактів домашнього насильства - Цьова Ліна Миколаївна

Якщо ви потерпаєте від насильства в родині або стали свідком жорстокого поводження з дітьми - зверніться за допомогою за одним з номерів:

102 - Національна поліція України;

116 123 або 0 800 500 335 - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства;

0 800 213 103 - безоплатна правова допомога;

15 47 - урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.

Кожна дитина - неповторна особистість

Народившись, дитина з першої хвилини заявляє про неповторність своєї душі і особистості. І ми повинні прийняти це, усвідомити, що в світ прийшла людина, наділена особливими здібностями, талантами, характеристиками...

Помилково думати, що дитина - це чистий аркуш, на якому ми можемо написати її долю, як захочемо; що ми можемо її переробити, перевиховати на свій розсуд; наполегливо примушувати робити те, що нам здається, буде потрібно нашій дитині. Практика доводить, що діти, батьки яких розвивали природжені здібності, досягаючи певних вершин у своїй галузі, починають розвиватися різнобічно.

Якщо діти отримують своє визнання, високу оцінку, вони самостверджуються, отримують можливість психологічно набагато простіше підходити до вивчення якогось матеріалу важкого, нецікавого для них. Діти потім розвивають і інші нові таланти, здібності, і це вже відбувається не через насильство над собою, а з усвідомленням власних можливостей "взяти і цю планку", із задоволенням.

Головне завдання батьків - роздивитись здібності, таланти Вашої дитини, щоб докласти максимум зусиль для розвитку її здібностей, які допоможуть дитині пройти весь життєвий шлях з найвищим ефектом. Спостерігати, розвивати, підтримувати, приймати сторону Вашого сина чи доньки, оцінювати, хвалити, створювати позитивну самосвідомість, бути надійним тилом. І найцголовніше - не зламати ті здібності, які закладені з народження, щоб потім Ваша дитина не потрапила до тієї категорії людей, які не можутьсебе знайти, знайти своє покликання, своє місце у соціумі.

Усвідомлюючи те, що всі діти різні, не можна порівнювати свою дитину з іншими.

Кожна дитина має свій:

- темперамент, який базується в основному на вроджених властивостях нервової системи;

- характер, формування якого вже відбувається на базі властивостей темпераменту, впливом батьківського виховання, групового, колективного, громадського;

- темп розвитку, одна дитина схоплює все відразу і швидко розвивається, інша накопичує знання поступово, і стрибок у розвитку відбувається трохи пізніше, хтось засвоює все самостійно, а комусь потрібна допомога;

- інтерес і сферу розвитку здібностей;

- фізичний рівень розвитку.

Поєднуйте всі особливості Вашої дитини, приймайте їх, допомагайте розвивати здібності - Ви отримаєте в кінцевому підсумку дуже сильну особистість, яка не втратить можливості бути індивідуальністю, яка не буде слідувати за кимось, повторювати чийсь шлях, тим самим зійдучи зі свого. Робіть це з любов'ю, задоволенням, усвідомленням правильності дій. Адже спостерігаючи за Вашою реакцією на свої вчинки, дитина вчиться бути впевненою у всіх власних діях.

Найкраще порівнюватисвою дитину з нею самою, з її досягненнями, з тим, що вона не вміла і тепер навчилася.

Ми проти насильства!

Соціологічні опитування свідчать, що близько 70% дітей стали жертвами того чи іншого насилля з боку близьких родичів.

Багато хто, не застосовуючи фізичне насилля, знаходить інші виховні способи – не паском, так заборонами, залякуваннями, знущаннями. Причому і насилля це не вважається: ну накричали на дитину, ну принизили – подумаєш, від цього ще ніхто не помирав. Загартованішою буде!

А спеціалісти переконані, що будь-яка форма жорстокого поводження з дітьми назавжди залишає шрами в душі дитини і призводить до дуже трагічних наслідків.

В результаті:дитина починає панічно боятися мами з татом, підлещується до них, сподіваючись, що це позбавить її від батьківського покарання. Не ризикуючи показати дорослим, що діється в її душі після чергової порції «виховання», вона зриває всю силу свого гніву на тих, хто слабший від неї. Не дивно, що в результаті їй дуже складно буває встановити контакт з однолітками – кому ж сподобається, коли на тебе накидаються з кулаками! А в підлітковому віці такі діти частіше, ніж однолітками з благополучних сімей, «підсідають» на спиртне, наркотики, потрапляють у кримінальний світ, роблять спроби самогубства…

Краще б ти не народився…

Ця форма жорстокого поводження з дітьми, напевне, найпоширеніша. Ваша дитина зазнає емоційного насилля, якщо Ви:

· постійно її ображаєте, принижуючи її гідність;

· використовуючи образливі прізвиська, погрожуєте і весь час

критикує рідну дитину;

· ігноруєте її інтереси, скупі на батьківську ласку, тепло і любов.

Від словесних «побоїв» діти страждають не менше, ніж від фізичних: у них з’являються емоційні порушення, розвиваються різні психосоматичні захворювання (ожиріння, астма, неврози, енурез, тики та ін.).

Ніколи не забувайте про те, що дитина саме з Вас змальовує те, як потрібно поводитися у критичних ситуаціях.